Коли гатять гармати, музи НЕ мовчать. Композитор Леон Ґурвіч запрошує на прем’єру свого твору «Silentium» у Гамбурзі
Наприкінці березня у залі Ельбської філармонії відбудеться концерт відомого композитора, піаніста і диригента Леона Ґурвіча. Під час події можна буде почути також музичну прем’єру — твір із символічною назвою “Silentium”. Це музичне полотно автор створив упродовж світової пандемії та повномасштабної війни в Україні. Піаніст, народжений з Білорусі, який вже більшу частину життя провів у Німеччині, переконаний, що мистецтво має місію промовляти до людської душі, до суспільства в цілому, аби під час світових катастроф не було місця байдужості. Про це та більше ми поспілкувалися у інтерв’ю.
Як нам відомо, невдовзі у Гамбурзі буде ваш концерт. Розкажіть, як виникла така ініціатива його організувати?
31 березня у залі Ельбської філармонії відбудеться прем’єра мого нового твору, який називається “Silentium”. Він був написаний для струнного оркестру і фортепіано. А сама ідея виникла приблизно рік тому. Цей твір я почав писати ще під час пандемії. Оскільки “Silentium” означає мовчання і тишу. А під час пандемії багато артистів і музикантів не могли займатися своєю професією. Настав період певного мовчання. А під час створення цього музичного полотна розпочалася війна. Те що відбувається у нашому світі не залишило мене байдужим. Тому і ці події знайшли відображення у цьому монументальному творі. Згодом, в мене виникла ідея об’єднати музикантів різних національностей, які живуть в Німеччині за виконанням цього твору. Серед них, також і українські музиканти, які стали вимушеними біженцями. Я тривалий час шукав саме професіоналів. І мені це вдалося. Я знайшов дуже хороших музикантів і з Києва і з Одеси.
Які сенси приховує це філософське “Мовчання” у вашому творі?
Там є багато сенсів. Говорити про музику дуже складно, адже це не літературний твір і не фільм. У кожного слухача виникає своя асоціація. Особисто я хотів донести думку про те, що світ не може залишатися байдужим і мовчати про те, що відбувається. У цьому творі ви відчуєте всі ті почуття і хвилювання, які людина досвідчує під час великої світової катастрофи. Мені здається, що ті люди, які прийдуть послухати цей твір, неодмінно задумаються над тим, що відбувається у нашому світі.
Ви — білорус, який наразі перебуває поза Батьківщиною. Чи повинне мистецтво, на вашу думку, звертатися до теми політики, чи воно залишається, все ж, аполітичним?
Щоб точніше сказати, у мені присутньо багато національних корінь. Я народився у Білорусі і прожив там 14 років. А взагалі народився я ще в радянському союзі. Моя мама опинилася в евакуації в Казані, вона дивом вижила під час Голокосту, а народилася вона у Мінську у 1941 році. І так вийшло, що коли я був маленькою дитиною, ми знову повернулися в Білорусь. Коли мені було 22, я переїхав до Німеччини. Тут я вже прожив більше років, аніж у Білорусі. Кожен музикант сам вирішує, чи має музика залишатися поза політикою чи ні. Я не політична людина, завжди для мене на першому місці була музика. Для мене не важлива національність особи, але її позиція, ставлення до життя. Мультикультурна творча спільнота стоїть для мене на першому місці.
Запросіть на ваш концерт. Хто туди має прийти? Досвідчені поціновувачі музики чи можливо ті, які ще недостатньо знайомі з сучасним мистецтвом?
Я би хотів запросити широку публіку, яка була відкритою до музики, до цікавих проєктів та прем’єр. Музику, яку я пишу, мені так здається, розуміють абсолютно всі. Не залежно від того, чи ця людина, яка дуже освічена, чи та яка просто час від часу слухає музику. У мене склалося враження, що люди, які навіть не готові до глибшого сприйняття, вони дуже занурюються в цю музику. Все ж таки не так часто композитори самі виходять на сцену і грають. А я це роблю. Я запрошую на свій концерт абсолютно всіх, без цензу на освіту, тощо. Буду дуже радий бачити всіх 31 березня на нашій прем’єрі. Додам, що приїдуть також музиканти з Вільнюса. З якими ми зіграємо “Українську рапсодію” для скрипки та фортепіано.
Дуже віртуозний твір, який я написав на замовлення українського музиканта Ігоря Іщишина. Я буду також грати сольні твори. Але кульмінацією вечора буде презентація твору “Silentium”. Це буде великою честю для мене зіграти у надзвичайно престижній Ельбській філармонії.
Квитки на концерт та більше інформації про нього, ви можете знайти за посиланням: https://www.elbphilharmonie.de/en/whats-on/leon-gurvitch-ensemble/19471
